24 лютого – друга річниця повномасштабної війни. Два роки болю, страху та невизначеності. Війна стала справжнім викликом для мільйонів українців – втрачені домівки, зламані долі та непевність у завтрашньому дні. Всі хто перебував в Україні зіткнулися з викликами, які потрібно було долати. Не оминуло це й нашу команду.
«Є такі люди, які заточені на життя. І не важливо, що відбувається навколо. Вони все одно адаптуються і будуть жити, робити, рухатися далі. Я от з таких. Тому, так, війна. Так, страшно. Так, не зрозуміло, що буде завтра. Єдине, що зрозуміло – потрібно рухатися вперед», – Яна Смелянська, Менеджерка проєктів у Tdh.
Багато змін відбулось в роботі Tdh, адже нові реалії потребують нових рішень: «З початком повномасштабної війни, ми втратили усіх партнерів, що були на сході, з частиною зараз відновили співпрацю. Важко було розпочинати все з нуля, тому що нас на Франківщині не знали, тому починали все з початку – знайомство, старт нових проєктів», – ділиться Антон Білюк, Менеджер проєктів у Tdh. Це допомогло не тільки збільшити спектр послуг, а й поширити діяльність нашої команди у більшості областей України, – «Зміни колосальні, тому що до початку 2022 року ми працювали на розвиток, всі наші проєкти були спрямовані на підтримку молоді, дітей, розвиток їхніх здібностей, креативності. А за ці два роки вектор змінився в абсолютно іншу сторону. Ми почали надавати гуманітарну допомогу, облаштовувати місця компактного проживання і проводити психосоціальні заняття. І далі продовжуєм розвиватися».
Триваюча криза завдає тяжких наслідків, особливо дітям. Вони не лише наражаються на фізичну небезпеку, пов'язану з обстрілами, що тривають по всій країні, але й багато з них втратили батьків та опікунів внаслідок війни. Це створює додаткове навантаження на їхній психологічний стан.
Психосоціальна підтримка один з основних напрямків Terre des hommes в Україні. З початком повномасштабної війни і до сьогодні цей напрямок залишається одним з найзатребуваніших, – розповідає Олена Єфименко, Менеджерка з напрямку психічного здоров’я та психосоціальної підтримки у Tdh, – «Діти, які мали досвід перебування в умовах війни, значно частіше від однолітків без подібного досвіду, страждають від психічних розладів, які можуть проявлятися як добровільна соціальна ізоляція, небажання розмовляти тощо».
В умовах війни діти можуть мати поведінкові розлади, зокрема, агресивну, асоціальну поведінку, схильність до насильства: «Важливо пам’ятати, що все це є «нормальною реакцією на ненормальні події». Психіка дитини вибудовує захист, сприяє пристосуванню до пережитого досвіду в умовах війни. «Діти досі мають підвищений рівень тривожності, мають труднощі з адаптацією до нових умов проживання чи навчання». Проте не лише діти потребують допомоги, додає Олена, – «У дорослих учасників психосоціальних заходів (тренінги «Рух, ігри, спорт та креативність», «Перша психологічна допомога», сесії «Позитивне батьківство») є потреба в підсиленні навичок саморегуляції, стресостійкості».
Допомога іншим – одна з основних причин, для наших колег, працювати в такий складний час. «Військові дії призвели до збільшення людей, яким необхідна підтримка та збільшення їхніх потреб. Tdh веде різносторонню діяльність – забезпечення базових потреб, кейс-менеджмент родин із дітьми, підтримка місць компактного проживання ВПО, облаштування навчальних просторів та просторів, дружніх до дитини, робота мобільних команд з проведення психосоціальних занять. Підтримка усіх цих сфер є актуальною для громад і надалі. Спілкуючись із людьми ми отримуємо позитивний зворотній зв'язок – вдячність. Особливо приємно отримувати відгуки від дітей, із якими працюють наші фахівці, адже діти наразі є найбільш вразливими», – каже Аліна Іванова, Менеджерка проєктів у Tdh.
Попри всю складність роботи в умовах війни, в містах неподалік лінії зіткнення чи далеко від неї, результат виконаної роботи додає сил для нових звершень – «Починаємо працювати з дітьми, з батьками і через деякий час на якомусь занятті підходить мама хлопчика, який перестав розмовляти через стрес, що пережив в часи окупації та каже: «Дякую! Саша знову почав розмовляти та посміхатися!» І в цей момент ти усвідомлюєш, що це і є щастя. Що твоя робота та всі ті зусилля були недаремними і хоча б одна дитина (насправді не одна, а багато) стала щасливіше! Це круто! Пишаюся своєю роботою, своєю командою!» , – Яна Смелянська.
За ці два роки повномасштабної війни команда Tdh в Україні створила та облаштувала понад 200 просторів, дружніх до дітей, а також 30 навчальних просторів у 12 областях України, в яких понад 50 000 дітей отримали психосоціальну підтримку. Ці простори дозволяють дітям гратися, вчитися і відновлювати відчуття нормального життя, незважаючи на травматичні обставини. Також 800 фахівців пройшли навчання з методології «Рух, ігри, спорт та креативність», 6 000 осіб були підтримані через кейс-мнеджемент, а 3 400 родин отримали підтримку у вигляді наборів для зимового періоду.
Tdh має розгалужену мережу партнерств з українськими неурядовими організаціями, урядом, навчальними закладами та органами влади. У цьому контексті ми навчаємо фахівців, щоб забезпечити довгострокову ефективність своєї діяльності. Зміцнюючи місцеві інституції та співпрацюючи з місцевими організаціями, ми можемо досягти більшого впливу своєї роботи та охопити більшу кількість людей.
