Анна та її семирічна донька Валерія до повномасштабного вторгнення проживали у Херсоні. Але через часті обстріли та ризик окупації рік тому переїхали до Старих Богородчан, що на Франківщині. Громада прийняла сім’ю добре.
«Я працюю медсестрою у місцевій школі. У вільний час люблю читати та готувати. Також займаюсь вирощуванням квітів, це можливо передалось мені від бабусі. Робота з квітами заспокоює мене та допомагає відволіктись», – ділиться Анна.
Наразі єдина серйозна проблема для жінки та її родини – це виплати для ВПО, які нещодавно відмінили. Через те, що зарплата шкільної медсестри маленька, Анна з донькою часто стикаються з фінансовими труднощами: «Основна витрата – це оренда житла. Я зверталась до селищної ради, можливо вони могли б надати нам житло. Проте, нажаль, допомогти вони мені не змогли».
Валерія навчається у першому класі у місцевій школі. Під час реалізації проєкту ProAction у навчальному закладі був створений та облаштований простір, дружній до дитини, який відвідує дівчинка. Валерія часто розповідає мамі про свої враження, та в які ігри вона грає у просторі. Часто вони разом грають в ці ж ігри вдома і це позитивно впливає на їхні відносини.
«Я дуже задоволена, що моя дитина відвідує цей простір, тому що я помітила позитивні зміни в її поведінці. Вона була дуже закрита, мала емоційно нестабільний стан, а після відвідання простору стала більш привітна, весела, відкрита, щира. Я вважаю, що занняття в просторі є дуже корисними. Ми стали більш близькі після того, як вона почала його відвідувати», – ділиться Анна.
Валерія приходить у простір після уроків, під час групи подовженого дня. Там вона зустрічається з друзями, спілкується з ними, а також бере участь у психосоціальних заняттях, які проводить фасилітатор, навчений методології Tdh «Рух, ігри, спорт та креативність».
«Мені подобається гратися в просторі, тому що тут проводять дуже гарні заняття. Ми тут постійно рухаємось, стрибаємо, веселимось. Це мені допомагає після уроків, де я постійно сиджу. Мені дуже подобається гра «Хто я», ми беремо картинки і вгадуємо хто з нас хто. Якщо відгадали, то виграли. Мені подобається сюди приходити, бо тут класно», – розповідає Валерія.
Зараз основна мотивація для Анни – це її дитина. Жінка зізнається, що тільки вона може зробити все можливе задля благополуччя своєї доньки: «Хочеться щоб вона мала щасливе дитинство, дати їй підґрунтя, щоб вона досягла успіху в майбутньому. Тому що те, що вона пережила в свої 7 років, не описати словами».
У жінки є надія на те, що вони скоро повернуться додому. Але ситуація у їхньому рідному місті поки залишається нестабільною, тому вони з донькою залишаються на Франківщині. «Я не можу зараз сказати, яким буде наше майбутнє, проте хочеться, щоб воно було світле, мирне та тихе», – каже Анна.
Проєкт «ProAction - Покращення доступу до житла, освіти та якісних соціальних послуг для дітей та сімей в Україні» реалізується п’ятьма партнерськими організаціями – Фонд Terre des hommes в Україні, БФ «Захід шанс», БФ «Посмішка ЮА», ГО «Світ у барвах» та ГО «Центр реабілітації та відновлення» за фінансування Центру кризи та підтримки Міністерства Європи та закордонних справ Франції.
