Лютий холод цього зимового ранку пробивається крізь одяг. Тонкий шар снігу скрипить під ногами, коли ми під'їжджаємо до старої школи в селі Івано-Франківської області на Заході України. Відчиняються двері і одразу можна відчути тепло від вогнища. Невеличка кімната стала домівкою для 10-річної Ані, її батька, бабусі та дідуся. У 20 квадратних метрах вони розмістили лише найнеобхідніше: чотири ліжка, маленький столик, піч і кілька речей.
Аня показує одяг, який вона пошила для своїх ляльок.
«Ми приїхали з міста Баштанка», - розповідає Олена, бабуся в яскраво-синій в'язаній кофті. «Все почалося в лютому 2022 року. Мені зателефонував син і сказав, що наближається колона російських танків». Її голос зривається, а блакитні очі наповнюються сльозами. «Він сказав мені сховатися. Ми поклали Аню у ванній кімнаті, накрили її подушками і лягли зверху. Почався бій. Почали трястися стіни і падати дах. Через деякий час стало тихо. Наступного дня, коли я йшла додому з відром молока, я почула літак. А потім сильний вибух. Я присіла і прикрила голову. Ударна хвиля вибила вікна і зруйнувала задню частину нашого сараю. Я не знаю, як ми вижили. Тоді ми зрозуміли, що треба тікати».
Олена описує вибухи, які пережила родина.
Рік тому все їхнє життя змінилося. Як і мільйони українців, сім'я Ані була змушена залишити все, щоб знайти безпечне місце. З серпня вони вчотирьох живуть у цій відремонтованій кімнаті в старій школі.
«Я рада, що Аня може ходити до школи в цьому селі», - додає Олена. «Я навчаюсь в четвертому класі», - продовжує Аня. Бліднолиця дівчинка з довгою косою дістає з шухляди зошит. «Я хотіла б бути вчителькою математики, тому що я дуже добре рахую», - пояснює вона. «Вона навіть рахує швидше, ніж я на калькуляторі», - сміється Олена. Аню та її сім'ю супроводжує соціальний працівник Terre des hommes. Серед іншого, він допоміг Ані отримати психологічну підтримку, а також планшет для виконання домашніх завдань.
Соціальні працівники, що пройшли навчання від Terre des hommes, відіграють ключову роль у громадах. Вони виявляють найбільш вразливі сім'ї переселенців і разом з ними визначають їхні найнагальніші потреби. Соціальний працівник може надавати безпосередню підтримку, наприклад, допомагаючи батькам заповнювати документи або організовуючи психосоціальні заходи для дітей. Соціальний працівник також виступає в ролі сполучної ланки, наприклад, сприяючи відвідуванню лікаря.
Кнопа та її цуценя також стали частиною родини. «Цуценя народилося вже після нашого приїзду, - згадує Аня, - і Кнопа знає, як реагувати на слово «літак».
Команди Terre des hommes допомагають сім'ям, переміщеним через війну в Україні, Молдові, Румунії та Угорщині, незалежно від того, чи прагнуть вони пристосуватися до нового життя, чи думають про повернення до рідного міста. Через рік після початку війни багато хто дійсно думає про повернення. Але бойові дії все ще тривають, створюючи відчуття невизначеності і складну життєву дилему. «Мені тут подобається, але я також хотіла би повернутися додму. Я б хотіла знову побачити Мартишку, мою курочку. Вона була добре навчена. Я казала їй: "Мартишка, йди сюди", і вона приходила», - згадує Аня із задумливою посмішкою на обличчі.
Наша діяльність здійснюється в рамках проєкту "SMILE – Підтримка дітей, молоді та їхніх сімей під час кризової ситуації в Україні", що реалізується за участю та фінансовим сприянням Центру кризи та підтримки Міністерства Європи та закордонних справ Франції.
